Нормативна база оздоровлення в ДНЗ

Підготовка до літнього оздоровлення дітей в дошкільному навчальному закладі розпочинається в кінці навчального року (не пізніше травня): питання про підготовку та організацію літнього оздоровлення дітей заслуховується на підсумковій педагогічній раді в кінці навчального року, на виробничій нараді (мають бути відповідні записи в протоколах); проводиться інструктаж працівників закладу з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки, охорони праці. В кожному ДНЗ в травні необхідно видати накази «Про підготовку та організацію літнього оздоровлення дітей у ДНЗ», «Про запобігання харчовим отруєнням та організацію раціонального харчування дітей у літній оздоровчий період».
Важливим завжди, а особливо актуальним влітку, є завдання збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дітей, забезпечення повноцінного, гармонійного фізичного розвитку.
З метою виконання цього завдання слід проаналізувати створення належної матеріальної бази для фізичного виховання в ДНЗ ( фізкультурні зали, спортивні майданчики на вулиці, обладнання їх спортивними спорудами, інвентарем, матеріалами, фізкультурні осередки в групах, виготовлення власноруч нестандартного фізобладнання), забезпечення вільного доступу дітей до фізкультурного обладнання. Розробити заходи з метою його збагачення, залучити батьків до поповнення, виготовлення фізобладнання.
Переглядається матеріальна база для проведення літнього оздоровлення: наявність обладнання, інвентарю для проведення оздоровчих заходів, облаштування пісочниць, завезення піску, наявність ігрових матеріалів для ігор з піском, придбання надувних (хлюпальних) басейнів, інших засобів для ігор з водою, вітром, забезпечення груп ігровим матеріалом для різних видів ігор, створення умов для самостійної діяльності дітей. Підготовка ігрових майданчиків для організації прогулянок дітей, облаштування та ремонт тіньових навісів тощо.
Підготовча робота передбачає проведення роботи з батьками з питань особливостей перебігу літньої оздоровчої кампанії у ДНЗ (анкетування, батьківські збори, інформування через батьківські куточки тощо); поповнення методичних кабінетів та груп методичними та навчально-наочними посібниками з питань організації та змісту літнього оздоровлення, освітньої роботи з дітьми в літній період; забезпечення груп іграшками, атрибутами, матеріалами для різних видів дитячої діяльності; проведення методичних форм роботи з персоналом ДНЗ з питань здійснення роботи в літній період.
Діяльність ДНЗ в літній період здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій МОНмолодьспорту:
– «Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період» (лист від 16.03.2012 р. № 1/9 – 198);
– «Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період» (лист від 28.05.12 № 1/9-413.
Цими документами визначено зміст освітньо-виховного процесу ДНЗ, фізкультурно-оздоровчої роботи, надані рекомендації щодо організації оздоровчих заходів.
Кожен керівник та педагогічні працівники ДНЗ повинні бути ознайомлені з цими рекомендаціями, керуватись ними в роботі.
Роботу ДНЗ у літній період необхідно спрямувати на організацію змістовної, різноманітної діяльності з метою оздоровлення дітей, забезпечення їх активного відпочинку, закріплення і розширення уявлень про навколишній світ.
Необхідно створити умови і забезпечити організацію різних видів діяльності дітей : ігрову, рухову, пізнавальну, мовленнєву, образотворчу, театралізовану, музичну, трудову. При цьому слід враховувати вік дітей, місце проведення, погодні умови. Оскільки вся робота з дітьми має перенестись максимально на свіже повітря, слід продумати оптимальний варіант виносних посібників, іграшок, їх розташування, розміщення дітей, використання ТЗН. Перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або виключається за несприятливих погодних умов: сильний вітер, температура повітря вище +35˚С у затінку, злива, гроза.
Необхідно забезпечити тісну співпрацю у роботі вихователів та помічників вихователя, за наявності – педагогів-спеціалістів.

Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.03.2012 № 1/9–198
Інструктивно-методичні рекомендації
«Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період»

Діяльність дошкільних навчальних закладів у літній період спрямовується на організацію змістовного, різноманітного буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення їхнього активного відпочинку, закріплення, уточнення, розширення запасу набутих упродовж навчального року знань, уявлень про навколишній світ і самих себе, збагачення досвіду застосування практичних умінь, навичок у процесі різних видів дитячої діяльності: рухової, ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, художньої, предметно-практичної тощо.
Зміст діяльності дошкільного закладу на літній період є складовою річного плану роботи. Він розробляється перед початком нового навчального року у контексті ключових завдань діяльності дошкільного закладу, а наприкінці року (не пізніше травня) коректується, додатково заслуховується і затверджується на засіданні педагогічної ради, погоджується з районним/міським управлінням освіти й територіальною санітарно-епідеміологічною службою.
План роботи на літній період укладається з дотриманням загальної структури річного плану роботи дошкільного навчального закладу. У ньому висвітлюються:
– завдання роботи дошкільного закладу на літній період;
– робота методичного кабінету, методична робота з кадрами (проведення консультацій, практикумів, організація взаємовідвідувань, тематичних виставок методичної літератури, розробка примірного перспективного планування роботи з дітьми на літо та наступний навчальних рік, поповнення методичного кабінету і груп наочно-дидактичними посібниками, ігровими атрибутами, випуск газет, бюлетенів, оформлення стендів тощо);
– вивчення ходу і стану літнього оздоровлення, організації життєдіяльності дітей (частіше вибіркове і тематичне, спрямоване на вивчення кола питань щодо дотримання вимог безпеки життєдіяльності, комплексного використання засобів і форм загартування, оптимізації рухового режиму, раціонального поєднання різних видів організованої і самостійної діяльності на свіжому повітрі та у приміщенні тощо);
– організаційно-педагогічна робота (взаємодія із загальноосвітніми навчальними закладами, дитячими бібліотеками, іншими установами і закладами, а також співпраця з батьками вихованців: підготовка та проведення спільних свят, розваг, днів і тижнів здоров’я, екскурсії, колективні перегляди роботи з дітьми, робота консультпунктів для батьків та ін.);
– робота медичного кабінету (медико-профілактичні, оздоровчі заходи; контроль за дотриманням температурного і питного режиму, норм загартування і харчування, санітарно-просвітницька робота з дітьми, батьками, педагогами щодо попередження інфекційних захворювань, отруєнь; випуск санітарних бюлетенів та ін.);
– адміністративно-господарська діяльність (поточний чи/і капітальний ремонт приміщень, майданчиків, систем опалення, водопостачання, ремонт і придбання технологічного обладнання, твердого і м’якого інвентарю, благоустрій, озеленення території та ін.).
Така структура плану роботи на літній період є орієнтовною. Припустимі зміни у назвах розділів, їхньому порядку, якщо вони виправдані практичною доцільністю і надають плану більшої дієвості, реалістичності, тісніше пов’язують його з конкретними умовами діяльності даного дошкільного закладу.
Завдяки чіткому плану забезпечується систематична, раціональна й ефективна співпраця всіх підрозділів, служб дошкільного навчального закладу, можливість поетапно реалізувати основні завдання оздоровлення та освітньої роботи з вихованцями влітку, підготовки закладу до нового навчального року.
З метою організації успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах дошкільного навчального закладу проводиться відповідна підготовча робота, яка передбачає:
– заслуховування питання про особливості організації та змісту освітньої, оздоровчої роботи у літній період на засіданні педагогічної ради дошкільного закладу в кінці навчального року;
– інструктаж педагогічних, медичних працівників і технічного персоналу закладу з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки, охорони праці;
– консультації для вихователів та спеціалістів закладу з питань здійснення роботи в літній період;
– інформування батьків про особливості перебігу літньої оздоровчої кампанії у дошкільному закладі та підготовку до неї (анкетування, батьківські збори, виготовлення інформаційних стендів, бюлетенів тощо);
– поповнення оснащення методичного кабінету, груп інформаційно-інструктивно-методичними матеріалами на допомогу вихователям і батькам з питань організації та змісту літнього оздоровлення, освітньої роботи з дітьми, зокрема, щодо розпорядку дитячої життєдіяльності, харчування, перебування на сонці та у воді, праці на ділянці, проведення епізодичних і систематичних спостережень, цільових прогулянок та екскурсій, походів за межі дошкільного закладу, елементарних дослідів, ігор і вправ спортивного характеру, ігор з піском, вітром, водою та іншими природними матеріалами, створення умов для самостійної образотворчої, театралізованої, ігрової, рухової діяльності дітей тощо;
– забезпечення груп іграшками, атрибутами для сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, театралізованих, ігор-драматизацій, дидактичних, рухливих ігор на свіжому повітрі;
– розроблення схем загартування, укладання добірок літературних творів для читання, переказування і розучування з дітьми напам’ять, допоміжних перспективних планів проведення різних видів ігор, праці, спостережень, літературно-музичних і фізкультурних свят, розваг та ін.;
– ремонт, фарбування обладнання, оновлення розміток на ігрових і фізкультурному майданчиках, в тому числі для ігор з правил дорожнього руху, з елементами спорту;
– ремонт тіньових навісів, відкритих басейнів та інших споруд на території закладу;
– завезення піску для ігор або його заміна, облаштування пісочниць на ігрових майданчиках
кришками та інші заходи. Календарне планування освітньої роботи у літній період здійснюється вихователями на тих самих
підставах, за такими ж вимогами, що й упродовж усього навчального року, помісячно.
Календарному плануванню освітньої роботи на кожен день передують перспективне планування комплексів ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, загартувальних заходів із зазначенням назв процедур і норм загартування, форм взаємодії з батьками (назва заходу, тема, дата проведення).
Модель календарного планування освітньої роботи з дітьми педагоги обирають самі: за режимними моментами, видами діяльності, лініями розвитку тощо.
Щоб календарний план був для педагога дієвим керівництвом до дії, а не формальним документом, при його укладанні враховується специфіка організації та змісту освітньої роботи з вихованцями у літній період. Зокрема, при доборі форм організації життєдіяльності дітей, їх змістового наповнення, методів, прийомів і засобів освітнього впливу береться до уваги ймовірне утворення зведених різновікових груп, а відтак частіше передбачається робота по підгрупах, диференціація завдань і видів діяльності за домірними віку рівнями складності, тривалістю проведення, дозуваннями, прийомами педагогічного керівництва і взаємодії старших за віком дітей з молодшими.
З метою забезпечення раціонального розподілу і чергування упродовж дня фізичних, психічних навантажень та відпочинку дітей, у календарному плані передбачається оптимальне поєднання різних видів і форм організації ігрової, рухової, пізнавальної, предметно-практичної, комунікативно-мовленнєвої, художньої діяльності у чергуванні з побутовими процесами. Послідовність, тривалість, частотність залучення дітей до різних видів діяльності регулюються з урахуванням певних умов: вік дітей, погода, місце проведення, характер попередньої та наступної діяльності.
Відповідно до перспективних і календарних планів освітньої роботи, санітарно-гігієнічних норм, інструкцій з охорони життя та здоров’я дітей, інших нормативних актів, забезпечується:
– максимально можливе перебування дітей на свіжому повітрі (тераси, веранди, ігрові й фізкультурні майданчики, парк, гай, берег водойми тощо);
– відповідна віку тривалість денного сну;
– збалансоване, збагачене вітамінами харчування; – оптимальна рухова активність; – дотримання протягом дня повітряного та водного режиму, вимог до одягу і взуття при перебуванні дітей у приміщеннях і на майданчиках.
Перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або виключається за таких несприятливих умов: сильний вітер, температура повітря вище + 35о С у затінку, злива, гроза.
Під час ранкового прийому доцільно залучати дітей до різноманітних видів діяльності у таких формах роботи, які є домірними віку вихованців, дозволяють підвищити працездатність дитячого організму. Зокрема, можуть проводитися бесіди і розмови з підгрупами та окремими дітьми, індивідуальна робота, спостереження за об’єктами і явищами довкілля, дидактичні, рухливі (малої і середньої рухливості), конструкторсько-будівельні ігри, трудові доручення й чергування, різноманітна самостійна діяльність, робота з прищеплення навичок самообслуговування та ін.
У ранкові години після сніданку з дітьми проводиться організована навчально-пізнавальна діяльність у формі фронтальних, підгрупових занять різного спрямування: фізичного, пізнавального (в тому числі – природничого спрямування), мовленнєвого, художньо-естетичного (музичні, образотворчі, художньо-мовленнєві). Заняття носять як односпрямований, так і різноспрямований характер, широко використовуються тематичні й комплексні, інтегровані заняття, спрямовані на закріплення і використання дітьми набутих знань, умінь, навичок у практичній діяльності, нових ситуаціях. У ті дні, коли плануються екскурсія, цільова прогулянка чи прогулянка-похід (дитячий туризм) за межі дошкільного навчального закладу, заняття з фізичної культури не проводяться.
Упродовж дня з дітьми різних вікових груп організовують ігри: сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, драматизації, театралізації, дидактичні словесні, з іграшками, предметами, картинками, настільно-друковані, інтелектуальні, рухливі сюжетні, безсюжетні, з елементами спортивних ігор і вправ (зокрема, футболу, баскетболу, городків, бадмінтону, настільного тенісу, катання на самокатах, велосипедах, роликових ковзанах, плавання); особлива увага приділяється організації ігор з піском, водою. При організації життєдіяльності дітей у першу і другу половини дня передбачається також проведення:
– різних видів праці (у природі, самообслуговування, господарсько-побутова, ручна/художня);
– дослідів та спостережень на майданчику, вулиці, у куточку природи, лісі, полі, на луках тощо;
– самостійної ігрової, художньої, рухової, пізнавальної, комунікативної діяльності;
– індивідуальної роботи з окремими вихованцями чи підгрупами по 2-4 дитини за різними змістовими напрямками освітньої робот;
– читання, розповідання, інсценування творів художньої літератури, бесіди на морально-етичні, побутові, особистісні теми;
– різноманітних розваг: показ вистав у ляльковому, настільному, інших видах театру; дитячі концерти; фізкультурні, музичні, літературні дозвілля тощо.
У літній період значна увага приділяється плануванню і проведенню освітньої роботи з безпеки життєдіяльності дітей: правил дорожнього руху, поведінки на вулицях, у транспорті, при зустрічах з незнайомими людьми, безпечної поведінки під час відпочинку на сонці, воді, у лісі, користування електричними і газовими приладами, запобігання харчовим отруєнням і кишковим інфекціям та ін. Відповідна робота з вихованцями та їхніми родинами організується залежно від потреб виховного, розвивального або навчального впливу на них, контингенту дітей і сімей, конкретної педагогічної ситуації у групі та у зв’язку із загальною спрямованістю інших форм організації дитячої життєдіяльності. Загартувальні процедури здійснюються на майданчиках з використанням стаціонарного і виносного обладнання (тіньових навісів, надувних басейнів, індивідуальних килимків тощо) при забезпеченні дітей необхідним одягом, взуттям, головними уборами та дотриманні норм температурного режиму, тривалості процедур, їх оптимального місця у розпорядку дня. При цьому беруться до уваги години найбільш високої сонячної активності та добових піків температури повітря у даному регіоні з метою уникнення загрози перегрівання, сонячних опіків, небезпечних навантажень на дитячий організм.
Добір форм освітньої роботи, їхній зміст у вечірні години планується у взаємозв’язку з діяльністю дітей продовж дня (спостереження, ігри, праця, фізичні вправи, індивідуальна робота, бесіди з батьками вихованців та ін.) та з огляду на необхідність зменшення навантажень на дитину. У першу чергу, це враховується при доборі рухливих ігор і фізичних вправ, інтелектуальних завдань.
Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей упродовж усього дня створюється активний руховий режим, який передбачає поєднання у раціональній кількості, послідовності й тривалості різних форм роботи, пов’язаних з руховою активністю: ранкова гімнастика і гігієнічна гімнастика після денного сну, щоденні фізкультурні заняття, музичні заняття, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри з елементами спорту, прогулянки-походи (дитячий туризм), екскурсії, цільові прогулянки за межі дошкільного закладу, праця, самостійна рухова діяльність, фізкультурне дозвілля та ін.
Медико-педагогічний контроль за організацією, перебігом і станом освітньої та оздоровчої роботи у літній період покладаються на завідувача (директора), лікаря, медичну сестру, вихователя-методиста за участю інструкторів з фізичної культури і плавання, вихователів дошкільного навчального закладу. Результати контролю оприлюднюються і обговорюються на виробничих нарадах, педагогічній раді у кінці літнього періоду, висвітлюються в інформаційних бюлетенях для батьків.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
№ 1/9-413 від 28 травня 2012 року
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту
Автономної Республіки Крим,
управлінню освіти і науки обласних,
Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій,
Інститутам післядипломної педагогічної освіти
Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи
в дошкільних навчальних закладах у літній період
Надсилаємо інструктивно-методичні рекомендації “Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період”.
Просимо довести зазначену інформацію до відома працівників районних (міських) управлінь (відділів) освіти і науки, керівників дошкільних навчальних закладів.
Заступник Міністра Б.М. Жебровський
Додаток
до листа МОНмолодьспорту
28.05.2012 № 1/9-413
Інструктивно-методичні рекомендації
“Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період”
Фізичне виховання підростаючого покоління є одним із найважливіших напрямів сучасної дошкільної освіти. Воно спрямовується на збереження і зміцнення здоров’я дошкільників, своєчасне формування у них життєво важливих рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, забезпечення належного рівня фізичної підготовленості й фізичної культури взагалі, ознайомлення із будовою і основними функціями свого тіла, виховання стійкого інтересу до рухової активності, вироблення звички до здорового способу життя.
Пріоритетність фізичного розвитку дітей визначається чинними нормативно-правовими документами дошкільної галузі – Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про фізичну культуру”, “Про охорону дитинства”. Цими документами держава гарантує усім дітям дошкільного віку реалізацію прав на охорону життя і здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу, забезпечення раціонального харчування, сприяє створенню безпечних умов для формування всебічно розвиненої життєвокомпетентної особистості в процесі суспільного і родинного виховання тощо.
З огляду на зазначене, діяльність дошкільного навчального закладу має спрямовуватись на збереження, зміцнення й відновлення фізичного, психічного і духовного здоров’я дітей, забезпечення їхнього своєчасного та повноцінного, гармонійного фізичного розвитку з перших років життя. Особливо актуальним є цей напрям роботи в літні місяці. В інструктивно-методичних рекомендаціях “Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період” (лист МОНмолодьспорту від 16.03.2012 № 1/9-198) фізкультурно-оздоровча робота визначається важливою складовою освітнього процесу влітку.
Літо завдяки своїм сприятливим погодним умовам і широкому спектру застосування природних факторів розкриває великі можливості для проведення відповідної роботи, яка передбачає правильну організацію та активізацію рухової діяльності дітей, надання їй оздоровчої спрямованості, дієвий медико-педагогічний контроль і своєчасне використання лікувально-профілактичних засобів.
Успішному розв’язанню цих завдань в умовах освітнього процесу дошкільного навчального закладу сприятиме:
• гуманізація педагогічної діяльності, неформальний підхід до організації розпорядку дня, звільнення педагогів від зайвих вказівок, інструкцій, надмірних регламентацій, надання їм свободи вибору форм, методів і засобів фізкультурно-оздоровчої роботи, що сприятиме налагодженню позитивного емоційного контакту між педагогом і дітьми;
• створення належної матеріальної бази для фізичного виховання (фізкультурна зала, тренажерна зала, басейн, спортивний майданчик, фізкультурні осередки у групових кімнатах тощо), використання нестандартного (“доріжки здоров’я” з квасолі, каштанів, керамзиту; “гантелі” – півлітрові пластикові пляшки, наповнені крупами; “кульки-брязкальця”, виготовлені з двох денець пластикових пляшок, з’єднаних між собою і заповнених дрібними металевими кришечками тощо) та образного фізкультурного обладнання; доцільне його розміщення та забезпечення вільного доступу дітей до нього;
• організація та проведення різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, індивідуальних особливостей, рівня фізичного розвитку та підготовленості кожної дитини, загальних умов дошкільного закладу та його окремих груп, особливостей виховання в сім’ї;
• розроблення та впровадження у педагогічний процес новітніх методик профілактики та лікування дитячих захворювань, здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, соціально-оздоровчих проектів;
• активне використання традиційних і нетрадиційних форм, методів, засобів фізичного виховання, які б сприяли оптимізації рухового режиму в дошкільному навчальному закладі в літній період; впровадження кращого досвіду з питань фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку в практику роботи дошкільних навчальних закладів та родинне виховання;
• взаємодія педагогів, медичних працівників і батьків щодо збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дітей дошкільного віку;
• здійснення за призначенням й під контролем лікаря та згодою батьків спеціальних лікувально-профілактичних процедур (фітотерапія, аерофітотерапія; аромотерапія; спелеотерапія; лікувальна фізкультура; масаж; фізіотерапевтичні процедури та ін.);
• проведення психопрофілактичної роботи: застосування сміхотерапії, казкотерапії, музикотерапії, кольоротерапії; вправ на розслаблення; ігор-медитацій за різною тематикою; використання методики навчання дітей знаходити вихід зі стресових ситуацій.
• формування валеологічного світогляду та мотивації здорового способу життя з раннього віку, ознайомлення із правилами безпеки життєдіяльності, популяризація цих ідей серед дітей та батьківської громадськості;
• максимальне забезпечення потреб дошкільних навчальних закладів у висококваліфікованих спеціалістах (лікарях, медичних сестрах, інструкторах з фізичної культури та плавання тощо), які мають безпосереднє відношення до проведення фізкультурно-оздоровчих заходів; залучення до фізкультури і спорту вихователів, удосконалення їхньої фізичної підготовки;
• співпраця працівників відділів дошкільної освіти управлінь освіти та спорткомітетів щодо вивчення стану роботи дошкільних навчальних закладів з питань організації фізкультурно-оздоровчої роботи в літній період, обговорення недоліків, визначення шляхів їх виправлення, розроблення відповідних спільних документів, допомога дошкільним навчальним закладам у проведенні фізкультурних свят, змагань, естафет.
В свою чергу, ефективність фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період залежить від урахування ряду важливих чинників:
дотримання належного рухового режиму життєдіяльності дітей;
доцільне комплексне використання основних засобів фізичного виховання (фізичні вправи – гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму; оздоровчі сили природи – повітря, сонце, вода; гігієнічні фактори – режим харчування, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання та ін.);
раціональне застосування в освітньому процесі різних організаційних форм:
• заняття з фізичної культури;
• фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинка, фізкультпауза, загартувальні процедури);
• форми організації рухової активності у повсякденному житті (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята і розваги, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання);
використання нетрадиційних, альтернативних технологій і методик, спрямованих на зміцнення та відновлення здоров’я дітей (авторська методика з фізичного виховання М. Єфименка “Театр фізичного розвитку”; адаптовані методики психофізичної гімнастики хатха-йога, у-шу; дихальна гімнастика Г. Стрєльникової, К. Бутєйка; дотиковий масаж А. Уманської; технологія М. Рунової; методики Г. Залигіної; Л. Бейби тощо).
Зважаючи на зазначене вище, під час організації та проведення фізкультурно-оздоровчої роботи влітку педагогічним колективам дошкільних навчальних закладів варто забезпечити:
• дотримання розпорядку дня, збалансоване, збагачене вітамінами харчування та раціональний питний режим для дітей різних вікових категорій;
• організацію фізкультурних занять та інших форм роботи із фізичного виховання дошкільників на свіжому повітрі;
• проведення загартувальних процедур із дотриманням санітарно-гігієнічних норм;
• активізацію просвітницької роботи з батьками щодо охорони здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей у літній період.
Розпорядок дня у літній період передбачає доцільний орієнтовний розподіл часу у життєдіяльності дітей із врахуванням чергувань фізичних, психічних навантажень та відпочинку, різних видів дитячої активності; максимального перебування на свіжому повітрі; тривалості сну для дітей певного віку.
Фізкультурні заняття на свіжому повітрі є однією із провідних форм організації рухової активності дітей у літній період. Проведення занять з фізичної культури на вулиці та одночасне використання оздоровчих сил природи сприяє зміцненню здоров’я дітей та створює умови для комплексного загартування дитячого організму.
Ефективність проведення занять з фізичної культури, рухливих та спортивних ігор на вулиці, спортивному майданчику залежить від створення відповідних умов у дошкільному закладі. Керівник та вихователь-методист дошкільного навчального закладу мають забезпечити правильний підбір фізкультурного обладнання і розмістити його на спортивному та групових майданчиках закладу так, щоб воно відповідало педагогічним, гігієнічним, естетичним вимогам та анатомо-фізіологічним особливостям дітей різних вікових груп. Головна вимога до фізкультурного обладнання: безпечність виконання вправ з його використанням, виключення можливості дитячого травматизму та нещасних випадків.
З метою правильної організації занять у дошкільному закладі під час літнього періоду необхідно провести попередню роботу з вихователями, помічниками вихователів, інструкторами з фізкультури, медичними сестрами. Наприклад, семінари-практикуми або консультації: “Організація та методика проведення занять з фізичної культури на свіжому повітрі”, “Створення безпечних умов для ефективного проведення занять з фізичної культури на спортивному та ігрових майданчиках”, “Організація медико-педагогічного контролю за проведенням та ефективністю занять з фізичної культури влітку”.
Для забезпечення загартування дитячого організму під час проведення занять з фізичної культури у літній період, дуже важливо правильно підібрати одяг для дітей. Гігієнічні вимоги до спортивного одягу передбачають забезпечення дитині свободи рухів та оптимальної терморегуляції. Для безпечного виконання фізичних вправ дитиною важливе значення має і її взуття, яке має бути легким і зручним.
Під час проведення занять на свіжому повітрі доцільно використовувати вправи, спрямовані на розвиток витривалості, зокрема: біг, стрибки, рухливі та спортивні ігри, естафети. Ці вправи сприяють розширенню функціональних можливостей серцево-судинної та дихальної систем, удосконаленню діяльності центральної нервової системи, а отже сприяють загальному зміцненню здоров’я та збільшенню працездатності організму. При цьому варто зауважити, що у занадто спекотливу погоду, навпаки, варто передбачати для дітей більш спокійні види рухової діяльності.
Структурно заняття з фізичної культури поділяється на три частини.
1) Підготовча частина заняття має починатися з шикування на майданчику та різних видів ходьби, під час якої діти виконують 2 – 3 вправи на увагу та 3 – 5 дихальних вправ. Після нетривалої ходьби – повільний біг по периметру майданчика протягом 2 – 4 хв. залежно від віку дітей. У цій частині заняття здійснюється підготовка до наступної інтенсивної м’язової діяльності та навчання більш складних рухів. Щоб підготувати всі групи м’язів до виконання основних рухів доречно проводити комплекс загальнорозвивальних вправ. Силу фізичного навантаження під час виконання дітьми загальнорозвивальних вправ слід дозувати, добираючи вправи за складністю, регулюючи темп їх проведення та кількість повторень кожної вправи. Велику увагу варто приділяти правильному диханню дітей та якості виконання вправ, оскільки вони сприяють удосконаленню координації рухів та зміцненню різних груп м’язів, а відтак – формуванню правильної постави, розвитку склепіння стопи дитини тощо. Після виконання загальнорозвивальних вправ доцільно проводити біг середньої швидкості тривалістю від 40 секунд до 2 хвилин залежно від віку дітей, а після нього ходьбу з виконанням дихальних вправ та перешикуванням дітей для виконання вправ в основних рухах.
2) Основна частина заняття може містити вправи на розвиток основних рухів та ігри великої рухливості. На кожному занятті діти вправляються у декількох основних рухах: розучують нові вправи або вдосконалюють виконання вже знайомих, граючи у рухливі ігри та ігри спортивного характеру. Пік навантаження під час проведення заняття має припадати саме на основну частину заняття.
3) Заключна частина заняття забезпечує поступове зниження фізичного та емоційного навантаження, нормалізує роботу дихальної і серцево-судинної систем. Для цього доцільно застосовувати різні види ходьби у повільному темпі у поєднанні з дихальними вправами або малорухливі ігри.
Для збільшення моторної щільності заняття слід урізноманітнювати способи організації дітей (фронтальний, груповий, поточний, в т. ч. паралельно-поточний, колове тренування).
Інструктор з фізкультури та вихователь мають дотримуватися вимог щодо створення безпечних умов для проведення занять з фізичної культури, спортивних та рухливих ігор на свіжому повітрі. Зокрема, усе фізкультурне обладнання у приміщеннях та на території дошкільного закладу має бути надійно закріплено та перебувати у робочому стані; на спортивному та ігрових майданчиках грунт має бути рівним та утрамбованим, без вибоїн, бугрів; кущі, що оточують майданчик, мають бути акуратно підрізані та ін. Дотримання вимог безпеки під час активної рухової діяльності дітей, зокрема під час проведення занять з фізичної культури на свіжому повітрі дасть змогу ефективно організувати фізкультурно-оздоровчу роботу влітку і досягти високих результатів у зміцненні фізичного та психічного здоров’я вихованців.
З метою оздоровлення дітей, попередження у них гіподинамії, вдосконалення рухових навичок в природних умовах та розвитку фізичної витривалості замість фізкультурних занять раз на тиждень варто організовувати дитячий туризм у формі прогулянок-походів за межі дошкільного закладу (піших, велосипедних), але лише за наявності відповідних природно-ландшафтних умов (ліс, луг, поле, водойма, лісосмуга, парк та ін.) та сприятливої погоди.
Відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій “Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу” (лист МОН України від 16.08.2010 р. № 1/9-563) та з метою оптимізації рухової активності в літній період крім занять з фізкультури доцільно використовувати й такі форми роботи, як: рухливі ігри (малої, середньої, великої рухливості, сюжетні, безсюжетні, в тому числі змагального та естафетного типу, ігри з елементами спортивних вправ, атракціони, забави та ін.), фізичні вправи на прогулянках, фізкультурні свята (раз на квартал) і розваги (1 – 2 рази на місяць), самостійна рухова діяльність, дні (раз на місяць) та тижні (раз на літо) здоров’я, заняття плаванням у басейні, індивідуальна робота з фізичного виховання, які по можливості також бажано проводити на свіжому повітрі. Варто зазначити, що перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або виключається за таких несприятливих умов: сильний вітер, температура повітря вище +35° C у затінку, злива, гроза. Більш докладна інформація про застосування перелічених організаційних форм педагогічної діяльності в освітньому процесі дошкільного навчального закладу представлена в зазначених вище рекомендаціях.
Важливе місце серед заходів, спрямованих на оздоровлення дітей у літній період займає загартування, яке доповнює різні форми роботи з фізичного виховання, підвищує їхню ефективність. Рекомендованим для масового використання для різних вікових груп є традиційне загартування повітрям (повітряні ванни, прогулянки, сон на свіжому повітрі), водою (місцеві і загальні, контрастні обтирання та обливання, умивання, купання, полоскання горла), сонцем (сонячні ванни), яке проводиться відповідно до розроблених принципів, санітарно-гігієнічних норм і педагогічних методик. Поряд з ним можна проводити й інші загартувальні процедури (ходіння босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску, обливання водою, сауна тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.
Просвітницька робота з батьками щодо охорони здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей у літній період передбачає створення інформаційних матеріалів (папки-пересувки, фотостенди, бюлетені, тематичні добірки та ін.), обговорення проблем зміцнення здоров’я і фізичного розвитку дітей на батьківських зборах, консультаціях; проведення семінарів-практикумів для батьківського загалу; заохочення рідних дитини до участі в освітньо-оздоровчій роботі дошкільного закладу (свята, розваги, виставки, туристичні походи); їх залучення до створення сприятливого розвивального середовища (оформлення фізкультурних осередків у групових кімнатах, облаштування спортивного майданчика, “Стежки здоров’я”, виготовлення фізкультурного обладнання власними руками) тощо.
Дотримання психолого-педагогічних, методичних, санітарно-гігієнічних вимог до організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі у літній період, ефективне використання погодних умов та природних чинників дасть змогу педагогам створити необхідні умови для збереження, зміцнення, відновлення здоров’я та гармонійного фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку.